Никита Драб, каневский боярин. Арх. VII, 1, 104. Щастный Драб, черкасский городничий. 1552. Арх. VII, 1, 89. Мартин Драб, остерский боярин. 1552. Арх. VII, 2, 597.
Словарь древне-русских личных собственных имен. - С.Петербург: Типография И.Н. Скороходова. Тупиков Н.М.. 1903.
драб — Драб, драбуга: голодранець [52] босяк, голодранець, ледащо [III] голодранець, здоровило [4] голодранець, ледащо, злодій [17] голодранець, ледащо, злодюга [VI] голодранець, обірванець [XI] голодранець, босяк, ледащо [II] голодранець, також:… … Толковый украинский словарь
драб — іменник чоловічого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
Драбівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
ДРАБ — Никита Драб, каневский боярин. Арх. VII, 1, 104. Щастный Драб, черкасский городничий. 1552. Арх. VII, 1, 89. Мартин Драб, остерский боярин. 1552. Арх. VII, 2, 597 … Биографический словарь
драб — (драбыр, драбхэр) драп Щыухьэ шэкI Драб палътэу щыгъ … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
драбівський — прикметник драбівський прикметник … Орфографічний словник української мови
драб — а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. || Уживається у кличній формі як лайливе слово … Український тлумачний словник
Драбів — іменник чоловічого роду районний центр в Україні … Орфографічний словник української мови
драб — ба, ч. Пр. Гультяй, ладащо, волоцюга; рослий мужик … Словник лемківскої говірки
драб — розбійник … Лемківський Словничок
Драбівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
