СУВОР — Якуш Суворик, крестьянин. 1495. Писц. I, 197. Сувор Григорьев сын Жуков, москвитин. 1525. З. А. II, 163. Иван Сувор, сын московского отчинника. 1526. А. К. II, 354. Фома Сувор Петров сын, св. 1538. З. А. II, 165. Суворко Ушаков сын Онфимова,… … Биографический словарь
Сувор — Суворъ (иноск.) нелюдимъ (отъ суворый, вм. суровый «брюзгливый, сердитый»). Ср. Сказку: о «Суворѣ мученикѣ» … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
суворішання — я, с. Дія за знач. суворішати … Український тлумачний словник
суворішати — аю, аєш, недок. Ставати суворим, суворішим … Український тлумачний словник
сувор — (иноск.) нелюдим (от суворый вм. суровый брюзгливый, сердитый ) Ср. Сказку: о Суворе мученике … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
суворіти — ію, ієш, недок. Ставати суворим … Український тлумачний словник
суворіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
суворіше — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сувор — I савор II [سوار] ниг. савор … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
суворӣ — I саворӣ II [سواري] ниг. саворӣ … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
суворість — рості, ж. 1) Властивість за знач. суворий. 2) Суворе ставлення до кого , чого небудь, суворе поводження з кимсь. || Суворий вираз (обличчя, очей і т. ін.); суворий тон … Український тлумачний словник
