- Батько
- (древне-русское мужское имя)
Батко Евсевьев, крестьянин Вельского пог. 1539. Писц. IV, 435. Срв. Батечко.
Словарь древне-русских личных собственных имен. - С.Петербург: Типография И.Н. Скороходова. Тупиков Н.М.. 1903.
Батко Евсевьев, крестьянин Вельского пог. 1539. Писц. IV, 435. Срв. Батечко.
Словарь древне-русских личных собственных имен. - С.Петербург: Типография И.Н. Скороходова. Тупиков Н.М.. 1903.
батько — БАТЬКА, и, БАТЬКО, а, БАТЯ, и, БАТЯНЬКА, и, БАТЯНЯ, и, м.. 1. Ирон. обращение к любому лицу мужского пола. 2. Любой человек. 3. Уважаемый командир в армии, на флоте. 3. из арм … Словарь русского арго
Батько! Лезет черт в хату. - Не замай, лишь бы не москаль. — (т. е. не солдат. Малоросс.). См. НАЧАЛЬСТВО СЛУЖБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Батько — I м. местн. Отец, батька I (обычно с оттенком непринужденности, грубоватой фамильярности). II м. местн. Употребляется как фамильярное обращение к пожилому человеку. III м. Наименование атамана в Запорожской Сечи. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Батько — … Википедия
батько — БАТЬК|О (1*), А с. Отец: поклоно ѡ(т) маскима ко гюргю беи чело батку ГрБ № 290, XIII/XIV … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
батько — а, ч. 1) Чоловік стосовно до своїх дітей. •• По ба/тькові складова частина власного імені людини, що вказує на ім я батька. 2) чого, перен. Основоположник якого небудь учення, якої небудь галузі науки, мистецтва і т. ін. 3) Шанобливе називання… … Український тлумачний словник
батько — іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири батька … Орфографічний словник української мови
БАТЬКО — Батко Евсевьев, крестьянин Вельского пог. 1539. Писц. IV, 435. Срв. Батечко … Биографический словарь
Батько беседный — Яросл. Участник свадебного обряда дальний родственник жениха или его отца. ЯОС 1, 42 … Большой словарь русских поговорок
батько-мати — ба/тька ма/тері. Те саме, що батьки 1) … Український тлумачний словник
батько вінчальний — Вірний, що присутній при Таїнстві Шлюбу як свідок; поручитель; заст. восприємник … Словник церковно-обрядової термінології